25 січня з’їзд НРУ виключив народного депутата Ярослава Кендзьора з партії, створив оргкомітет по проведенню конференції ЛКО НРУ та обрання нового голови. Комітет очолив Василь Куйбіда, заступник голови НРУ. До складу комітету увійшли: Ярослав Пітко, Зеновій Гузар та Андрій Корнат. З’їзд також переобрав головою партії Бориса Тарасюка. Ярослав Кендзьор у коментарі Presstime поділився думками щодо цих рішень.

Пане Ярославе, прокоментуйте будь ласка рішення вчорашнього з’їзду НРУ.

Вчора завершилося повне рейдерське захоплення Народного Руху України колишнім інструктором ЦК Компартії України, кадровим чекістом Борисом Тарасюком із своїми вірними соратниками Ковалем, Чорноволенком та іншими.

Такої ганьби, позорища і наруги над Народним Рухом України я за всі свої 20 років перебування в НРУ.

Чисто технічний позачерговий 18 з’їзд з мінімальним представництвом, який мав ще в листопаді вирішити питання про формат участі НРУ у позачергових парламентських виборах, де готуючись до виборів Борис Тарасюк планував провести рішення про союз із БЮТ, перетворився на справжнє захоплення партії

Після того, як актуальність виборів пройшла, пропала взагалі потреба цього з’їзду. Але перший етап з’їзду не був закритий. Переживаючи за своє переобрання на звітно-виборному черговому статутному з’їзді у травні цього року, Борис Тарасюк із своїми побратимами трансформував оцей позачерговий з’їзд у звітно-виборний з’їзд і вчора, маючи контрольний пакет голосів, він переобрав себе на наступні 2 роки.

А це законно?

Звичайно, що це незаконно. Ми, готуючись до позачергового 18 з’їзду, на своїх крайових і районних конференціях обирали делегатів не на звітно-виборний з’їзд, не обговорювали кандидатів, не пропонували свої кандидатури від крайових організацій. Бо ми знали, що звітно-виборний з’їзд нас чекає у травні.

Тарасюк вчора був обраний 160-ма голосами при 245 делегатах. Якби ця людина хоч трішечки мала гідності, гордості, сумління... із 60 тисяч «рухівців» лише 160 обирають його головою НРУ! Можна просто крізь землю від сорому провалитися.

Звісна річ, що це ніякий не легітимний голова НРУ.

Чи маєте Ви намір оскаржувати рішення цього з’їзду?

Так. Ми маємо намір оскаржувати в Мін’юсті це рішення, тому що це не єдине порушення.

На цьому з’їзді відбувалися ще й інші цікаві речі. Це перший з’їзд, на якому була присутня рота спецназу. Я розумію, що Борис Іванович, як вірний соратник Юлії Володимирівни, як її паж, попросив Юлію Володимирівну, яка звернулася до міністра внутрішніх справ Юрія Луценка і той забезпечив роту спецназу. Спецназівці були при кожних вхідних дверях.
Перед сценою 20 добірних хлопців в камуфляжі пильнували безпеку нашого так званого голови НРУ. Було соромно дивитися на таке видовище.

Ще одна знакова подія на цьому з’їзді. Після бездарного звітного виступу Тарасюка, який зводився до його великих заслуг перед Україною і НРУ, зачитав заяву Лесь Танюк про незгоду з політикою Тарасюка і нищення НРУ і заявив про вихід з НРУ.

Після цього аналогічну заяву зробила вдова В’ячеслава Чорновола Атена Пашко і також вийшла з НРУ.

Солідарно із ними зал покинули 3 делегації у повному складі Львівська, Тернопільська і Франківська.

Ви вважаєте, що Мін’юст визнає рішення цього з’їзду нелегітимними? Це ж підрозділ Кабміну, самі розумієте…

Впевнений, що не може не визнати, бо були настільки очевидні порушення і на першому і на другому етапах цього з’їзду.

Звісна річ, що шефиня Тарасюка Юлія Тимошенко буде тиснути на Міністерство юстиції, але ми все рівно звертатимусь у Мін’юст.

Коли саме Ви маєте намір звернутись в Мін’юст?

Наші юристи зараз узагальнюють весь фактаж і найближчими днями ми зробимо це подання.

На цьому ж з’їзді були також оприлюднені якісь документи про нібито вашу співпрацю з КДБ. Про що йдеться?

Це якийсь маразм чи шизофренія Богдана Гориня (член Центрального проводу НРУ – Presstime). Це для мене було страшенною несподіванкою. Йому напевно хтось вручив публікацію у газеті «За вільну Україну» за лютий 1992 року, де ми, В’ячеслав Чорновіл, я, Михайло Косів, маючи на руках цілу низку документів КГБ під рубрикою «зі сховків КГБ», самі попросили опублікували звіт про роботу львівського КДБ Києву і Москві щодо роботи із львівськими дисидентами.

Отам ми вперше довідалися про свої псевдо, які нам присвоювали кегебісти для оперативної роботи з нами. Я довідався, що я спортсмен, Богдан Горинь – Семьон, Михайло Горинь – Боріс, В’ячеслав Чорновіл – неугомонний, Михайло Косів - крот. Всі, хто був під опікою КДБ, мали ці псевдо.

Тому я просто не розумію поведінки Богдана Гориня. Це справді маразм цього чоловіка, який виступаючи топтав президента так, що Симоненко програв би йому у цьому.

Я йому кажу – «що ж і ти мав псевдо…». Просто важко пояснити, що сталося з Богданом Горинем. Це ж треба було відсидіти в Мордовських таборах стільки років, щоб сьогодні топтатися по президентові, який при багатьох помилках, у багатьох відновлює дефіцит пам’яті, гідності і порядності.

Чи будете Ви судитися з ним, бо за схожі звинувачення Ви ж вже виграли суд в екс-мера Львова Буняка?

Мені смішні ці звинувачення. Я мав з цього приводу суд із Буняком і виграв 55 тис. грн.

Але людину, з якою я був в Українській гельсінській спілці, з якою я працював, і кинути таке звинувачення… До речі, багато дисидентів говорять про те, що при допитах Богдан Горинь не одного здавав.

Тому я не хотів би піднімати цю тему і ще подумаю, як діяти.

Розмовляв Олександр Войтович, ІА «PRESSTIME.COM.UA»