1. Мені завдано прямої моральної і матеріальної шкоди. Мій докір Державі в тому, що на сьогоднішній день вона не створила жодного механізму захисту моїх авторських і виконавських прав у всесвітній мережі і стоїть осторонь зухвалого розкрадання власного інтелектуального ресурсу.

2. Ситуація спонукає артиста або до повної бездіяльності, або до зміни громадянства. Я обираю третій варіант – якщо Держава не хоче, або не може захистити своїх громадян, вони змушені захищати себе самі. Я буду боротись.

3. Менше двох місяців з дати релізу мого нового альбому перетворились на відкрите розкрадання результатів праці останніх декількох років мого життя. Відсутність цивілізованого ринку цифрових продажів і повна бездіяльність держави у справах захисту авторських прав робить піратів єдиними і нероздільними господарями цього ринку.

4. П’ять років тому з альбомом «Дикі танці» ми пройшли в Україні цивілізованою схемою світового ринку і досягли шаленого успіху, вийшовши на рівень ОФІЦІЙНОГО п’ятикратного мультиплатинового диску. Як нам це вдалося? Шляхом лобіювання досконалого законодавства для боротьби з піратством на фізичних носіях. Сьогодні ситуація набагато гірша, адже нові види і форми піратства сягають безпрецедентних масштабів. Тоді, у 2003-му році, ми боролися з трьома піратськими заводами. Сьогодні – з сотнями і тисячами нелегальних сайтів, що генерують в мільйони разів більше піратських копій. Відповідь має бути така сама – зміна законодавства на таке, що відповідає реаліям сьогодення. Зокрема, зміни у Законі України «про авторське право і суміжні права» та, що особливо актуально, у Кримінальному Кодексі України. Відповідного листа з ініціативою від мого імені вже надіслано на ім’я Прем’єр-міністра України.

5. Наступним кроком має стати залучення Інтернет-провайдерів до співпраці у боротьбі з ганебним явищем піратства. На сьогоднішній день провайдери займають пасивну позицію третьої сторони, яких проблема піратства взагалі не обходить. Діючи таким чином, вони стають співучасниками злочину, а іноді й ініціаторами, тому мають нести повну правову та кримінальну відповідальність, як це сьогодні організовано в десятках розвинутих країн світу (наприклад, так званий «Закон Саркозі», що прийнятий у Франції). Україні також потрібний оновлений закон, що дозволить притягнути злодіїв до відповідальності, якщо хочете, «Закон Руслани».

6. А тепер щодо споживача: описана вище ситуація і пасивна позиція контролюючих органів перетворює прихильника музики українського виконавця на вільного мисливця за безкоштовним продуктом сумнівної якості і походження. Ми маємо, чим відповісти піратам. Мій останній альбом вже вкрадено, проте вже сьогодні існують цілком нові композиції, нові аранжування існуючих пісень. Все це вийде на оновленій версії альбому і буде доступно для потрекового завантаження на нашому сайті. Я готова дати кращу
7. пропозицію, ніж дають пірати і надати усі свої ексклюзивні матеріали відповідної якості на офіційному сайті за схемою, відомою, як «візьми безкоштовно або заплати скільки можеш». Таким чином, ми позбавляємо наших фанів від необхідності потрапляти до музики сумнівним шляхом через десятки взаємно пов’язаних посилань, порносайти та інші рекламні ресурси. Я хочу, щоби мої прихильники позбавились тавра крадіїв музики. Проста і доступна схема легального отримання музики від правовласника повинна сформувати в українського споживача природну логіку «Шукаєш музику в мережі? Спочатку заходь до автора!». Паралельно зі змінами на власному сайті я починаю всеукраїнську антипіратську кампанію в ЗМІ, в Інтернеті, під час своїх концертів та інших подій музичного життя країни і закликаю її підтримати.

8. Я висловлюю щиру подяку українським засобам масової інформації, що не лишились осторонь і приєднались до антипіратських ініціатив. Дякую моїм прихильникам та усім, хто виявляє повагу до мене і інших авторів, не купляючи музики у піратів. Ми будемо працювати для того, щоби у виборі отримувати музику напряму від автора або шукати її деінде, вам не доводилось вагатись.

9. Я не збираюсь зупинятись на гучних заявах і продовжуватиму атакувати листами із конкретними фактами і пропозиціями МВС, СБУ, керівництво держави. Якщо Держава не відгукнеться на заклик авторів про допомогу, законотворці займатимуться і надалі політичною клоунадою замість прийняття потрібних законів, а контролюючі органи заохочуватимуть злочинців своєю бездіяльністю, то останні творчі сили нації емігрують, а українська професійна музика зникне з творчої карти світу, як явище.

З надією на краще,
Руслана